Книга містить дві серії оповідань Леопольда фон Захер-Мазоха (1836–1895) з єврейського життєсвіту. Герої першого циклу творів розкидані провінційними містечками Угорщини, Голландії, Румунії, Австрії тощо. Вони щиро прив'язані до країни, в якій народилися, проте зберігають свій традиційний життєвий устрій, їх поєднує глибока релігійність, безмежне терпіння та надзвичайна працьовитість. В оповіданнях, що сповнені пікантних контрастів, жвавих діалогів, теплого гумору, розкриваються найкращі якості синів Ізраїлю: життєлюбність, розум, винахідливість, іронічність, милосердя. До другого циклу увійшли три оповідання про єврейський світ Галичини. Письменник із дивовижною обізнаністю та проникливістю висвітлює тему культурного феномену співіснування ортодоксальних євреїв, селян та польської шляхти. Видання проілюстроване промовистими малюнками та гравюрами відомих художників ХІХ ст. Оповідання, що увійшли до книги, вперше перекладено українською мовою.