Втеча як мета, безвідповідальність як принцип, нечесане волосся як датчик «свій-чужий» – такими були наші гіпі. Якщо не рахувати дисидентів, вони були першими вільними людьми в тій невільній країні за п'ять хвилин до її скону. Вони могли ходити на роботу вряди-годи, мати родину, мешкати в стандартній квартирі, а все одно бути ідейними «піплами»: цінували свободу, сповідували пофігізм і були готові в будь-яку мить вирушити назустріч пригодам без копійки в кишені.