Вона бігла по дорозі не знаючи і не бачачи куди, оббиваючи ноги об гостре каміння, але болю не відчувала, тому що її думки, все її єство було заповнене іншим почуттям. Так, саме сьогодні вона відчула страшенну ненависть до життя, до всього світу, до людей і їй захотілось втекти подалі від цього всього, подалі - де її ніхто не побачить, де ніхто не образить, де ніхто більше не обдурить. Їй більше не хотілось нікого бачити, ні з ким спілкуватись, вона більше нікому не вірила. Так, життя жорстоке, але чому, чому саме з нею це сталося, чому саме вона стала жертвою, невже це справді доля, жорстока доля...

Сьогодні мало відбутися її весілля,...