20 листопада 1975 року генерал Франсіско Франко помер у Мадриді незадовго до свого 83-річчя. На момент смерті він очолював диктаторський режим, зберігаючи титул «каудильйо» впродовж майже 40 років. Іспанський історик Енріке Морадіельос зображує Франко у трьох вимірах: Франко як людина; Франко як каудильйо; та Франко як правитель Іспанії. Автор пропонує здійснити переоцінку особистості Франко, його стилю керівництва та характеру режиму, який він заснував і очолював до самої смерті. Як диктатор, який встановив свою владу до початку Другої світової війни й успішно утримував до середини 1970-х років, Франко був однією з найважливіших постатей європейської історії ХХ століття. Зараз для Іспанії він є привидом з її недавнього сумного минулого: незручним, але все ще дуже реальним і значущим. Ми знаємо про Франко менше ніж про Муссоліні, Гітлера чи Сталіна, а йому поталанило прожити довге життя, зберегти впродовж тривалого часу політичний вплив і позитивний суспільний імідж. Дослідження особливостей та історичної еволюції його режиму по-новому висвітлює фундаментальні питання європейської історії, у тому числі, соціальне і культурне підґрунтя тоталітаризму і авторитаризму як загроз демократії, й також підвалини політичної легітимності, заснованої на харизмі лідера. Енріке Морадіельос Гарсія досліджує диктатуру та самого диктатора і розкриває нові аспекти особистості генерала Франко – Каудильйо.