«Психологія мас» — друга частина фундаментальної праці Гюстава Лебона, написана в 1895 році, яка подає детальний аналіз психології широких мас (у даному випадку — натовпу), як найважливішого мотиву поведінки індивіда і причини історичних подій. Психологія натовпу стала розділом соціальної психології, який вивчає поведінку груп людей і відмінності у поводженні юрби та окремих її осіб (індивідів). Мова про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей, які не були б притаманними одному учаснику подій.