В останнє десятиліття комп'ютери перетворилися на невід'ємну частину повсякденного життя, заполонивши не лише заклади, які ми відвідуємо, а й наші помешкання. Тож не дивно, що сучасні дітлахи практично від народження починають користуватися досягненнями новітніх технологій - комп'ютерами, планшетами, айфонами тощо. Однак як це може позначитися на їхньому здоров'ї та розвитку? На які небезпеки наражає? А чи дає використання комп'ютерів якісь переваги дітям дошкільного та раннього шкільного віку?

Про все це ви дізнаєтесь, прочитавши розумну і дуже корисну книжку британської психологині, докторки наук Елізабет Кілбі. Авторка висвітлює тему не лише як досвідчена фахівчиня, а й як мати трьох дітей, яка добре знає, про що говорить.

На прикладі реальних випадків із власної практики авторка пояснює, як зробити віртуальний світ надійним помічником у вихованні, як прищепити дитині здорові навички користування цифровими пристроями і повернути інтерес до активного життя. У книзі докладно розповідається, які можливості та переваги забезпечує комп'ютер для навчання, як скерувати цікавість дитини на поданий у мережі корисний контекст, скільки часу діти віком до 11 років можуть витрачати на комп'ютерні розваги.

Елізабет Кілбі - докторка наук, яка тісно співпрацює з Національною службою охорони здоров'я Великої Британії, виховує трьох дітей. Вона має приватну практику, бере активну участь у телевізійних програмах, присвячених вихованню молодого покоління.

"У житті наших дітей закладено бомбу сповільненої дії, і відлік часу до вибуху вже розпочався. Вона всюди - у наших школах, дитячих садочках, домівках, у наших спальнях, вітальнях і під нашим дахом, вона з нами 24 години на добу. Через неї у сім'ях спалахують суперечки, вона впливає на мозок дітей, на їхню поведінку, їхню вагу та розвиток. Вона позначається на тому, як наші діти граються, як вони соціалізуються і як проводять свій час. Ця бомба - екран комп'ютера, і найстрашніше те, що більшість батьків відчувають себе безсилими усунути цю загрозу або щось змінити. Як клінічний дитячий психолог я допомогла сотням сімей, де є діти, і я бачила, що саме час, проведений перед екраном, непокоїть батьків більше, ніж будь-що інше".