Валер'ян Підмогильний — одна з найколоритніших постатей української літератури не тільки 20-х років, але й усього двадцятого століття, творчість якого відносно недавно повернулася до скарбниці української літератури. В оповіданні «Добрий Бог» автор зосереджує увагу на життєвій і моральній позиції молодої людини, яка намагається самоутверджуватись як чоловік. Це досить самовпевнена, егоїстична, максималістська точка зору: «Чоловік тільки тоді вартий чого-небудь, коли знайдеться жінка, котра покохає його й захоче зв'язати з ним своє життя на підставі цього кохання. Я маю дев'ятнадцять років, і вже знайшлася така жінка. Виходить, що я маю людську вартість». Хлопець упевнений у своїй самовартості, обмежуючи себе в розумінні справжніх життєвих цінностей.