«Країна козаків» — подорожній щоденник сирійця Булоса Ібн аз-Заїма аль Халябі, знаного у християнському світі під іменем Павла Халебського (або ж Алеппського). 1654 року, за часів урядування гетьмана Зиновія-Богдана Хмельницького, він промандрував до Московії через Україну, від Рашкова на Дністрі до Путивля на Сеймі, й назад, супроводжуючи свого батька — православного патріарха Антиохійського і всього Сходу Макарія Третього — і виконуючи при ньому обов'язки секретаря. Під враженням від побаченого П. Халебський написав захопливі рядки: «Блаженні очі наші за те, що вони бачили, блаженні вуха наші за те, що вони чули, блаженні серця наші за пережиті нами радість і захват у країні козаків!» Фахівці називають українську частину подорожніх реляцій Павла Халебського найдокладнішим і найприхильнішим свідченням чужинців про Україну середини XVII століття.