Буває таке, що тонкі ниточки кохання знаходять собі притулок у віршах. Світанковим мереживом, ароматом кави, орхідеями, що на підвіконні, мріями, чеканням, сподіванням, вони народжені з глибини душі, і так сором'язливо, трохи не впевнено, але правдиво представлені світу. Адже це перша збірка поезій письменниці Тані Весни. Вона достатньо відверта у своїй творчості, – і цим цікава. Її вірші не вигадані, а прожиті, відчуті, справжні. Написані легко, на одному диханні, на одному дотику душі.