Кажуть, у смерті багато облич. І всі, хто були за крок до неї, розповідають різні речі. Зазвичай це страх, яскраве світло, дежавю, життєвий шлях, або близькі люди. Та ми не можемо знати напевне. Бо здається, щоб побачити смерть, треба таки померти.
А що, як очікуючи побачити оспівану в переказах стару з косою, можна зустріти когось іншого? Чи щось інше? Чи себе, теж іншого? Або ж відштовхнутися від зворотного і розгледіти замість смерті життя?..