Володимир Малик (справжнє прізвище — Сиченко; 1921 — 1998) — видатний український письменник, автор пригодницьких та історичних творів, які стали класикою української літератури. У 1983 році здобув премію ім. Лесі Українки. Чимало його романів перекладено іноземними мовами, а самого автора за рівнем майстерності порівнюють із Александром Дюма та Генріком Сенкевичем.

Роман «Горить свіча», за який Володимиру Малику було присуджено міжнародну премію ім. Г. Сковороди, присвячений трагічним подіям 1240 року, які на століття перервали політичний та культурний розвиток України. Автор, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал літописів, не лише показує взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденну облогу Києва і його падіння, кривавий шлях до «останнього моря» через галицько-волинські землі й руйнування Південної Русі, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації.