Життя – то спілкування з іншими людьми в різних ситуаціях. Воно й складає історію поколінь, найчастіше канучи в безвість, бо нікому записати на скрижалі такі історії, які не вигадати найталановитішим імпровізаторам слова. Авторові цієї книги пощастило зустріти на віку багато справжніх, як нині кажуть, непересічних сучасників – від Івана Козловського, Олеся Гончара до Олександра Білаша, Бориса Олійника, Григора Тютюнника, Миколи Вінграновського, Станіслава Тельнюка та інших, котрі діяли в різних непередбачуваних ситуаціях. Це й спричинило появу коротких новелеток, базованих на невигаданих фактах.