Есбен мав дідуся, якого він називав просто Дідусем. Одного дня Дідуся не стало, бо він помер. Мама Есбена сказала, що Дідусь став ангелом. Тато Есбена сказав, що Дідусь став землею. Але і тато, і мама помилялися, бо однієї ночі Есбен раптом побачив Дідуся на своєму комоді: той сидів і незрушно дивився в темряву. «Дідусю? – запитав Есбен. – Як ти тут опинився? Я думав, ти помер». «Я теж так думав», – відповів Дідусь. «Ой! Ти став привидом!» «Та щось таке», – погодився Дідусь.