Альфред Ґонґ (1920-1981) був чернівецьким однолітком і шкільним товаришем Пауля Целана. Його лірична творчість відзначається багатством і розмаїттям екзистенційної проблематики. Вона піднімає теми гуманізму й варварства, кохання і смерті, захисту довкілля й атомної загрози, туги за кращим світом і пошуків сенсу буття. Наснажені кусючою іронією, гострим сарказмом і непідробним гротеском, експериментальні за ритмом і формою, його вірші розбивають суспільні, моральні й психологічні табу, культивують «низький» стиль, який не уникає діалектизмів і жаргонізмів, але нерідко вдається й до понять з наукових галузей. Дане видання є першою спробою дати репрезентативний зріз творчості цього неординарного, в Україні майже незнаного поета. При всій реалістичності мотивів, цілком відчутні обертони між рядками, які вгортають вірш у таємницю. Лейтмотиви: зорі, місяць, марення вказують на те, що сатирик Ґонґ у найглибших пластах своєї сутності є романтиком і трансцендентно зорієнтованим ліриком.