Сюжет розгортається на широкому тлі дбайливо і водночас хаотично прописаних емоцій та роздумів головної героїні, яка опинилась на заробітках у Німеччині. Це твірспіврозмовник, твір-щоденник, який є відкритим і лишає тривкий післясмак відкоркованих смислів. Авторка не претендує на істину, але запрошує читача пройти цей внутрішній шлях разом. З України емігрувало 6,6 мільйона людей. За цим показником ми посідаємо п'яте місце у світі. Серед емігрованих – наші рідні, друзі й знайомі. Хвиля міграції так чи інакше зачіпає нас усіх. Але чи знаємо ми про переживання тих, хто покидає рідні домівки, хто кожного дня марить своєю Країною У? Євгенія Сенік, молода авторка з Луганська, у третій книзі, написаній із власного досвіду, змальовує самотність людини за кордоном. Людини, яка залишає свою дитину, аби читати «казки чужим дітям».