У ці часи широкомасштабних нападів на Іслам та його Пророка, а також на його послідовників, стало нагальною потребою надати голос Мухаммаду (мир йому і благословення). Бо якщо деякі афоризми Ісуса добре відомі на Заході, іноді навіть перетворилися на прислів'я, як, наприклад, вислів: "Ніхто не є пророком у своїй країні", то хто в нашій країні здатен процитувати хоч одне слово пророка ісламу? Проте мусульманські традиціоналісти зібрали їх у сотні збірок, що включають десятки тисяч цих слів, які називаються "хадисами".

Хадіс - це слово або, рідше, вчинок Пророка або його мовчазне схвалення, передане одним з його сподвижників. Таким чином, зміст збірників хадисів подібний до змісту чотирьох Євангелій, в яких записані слова і вчинки Ісуса Христа, за винятком того, що план Євангелій повторює хід життя Христа, тоді як збірники хадисів, як правило, класифікуються за тематикою.

Однак між збірками хадисів і Євангеліями є головна відмінність: "ланцюг передачі". Хоча ми не знаємо життя чотирьох євангелістів - Матвія, Марка, Луки та Іоанна, не кажучи вже про тих, хто передав нам їхні тексти, - кожен хадис дійшов до нас із переліком тих, хто його передав, починаючи від сподвижника, який почув його з вуст Пророка, і закінчуючи тим, хто записав його до свого збірника.