Василь Симоненко — одна з найзначніших постатей покоління «шістдесятників» в українській літературі. Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин». Василь Стус говорив так: «...На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само». До цієї збірки кращих творів поета увійшли, зокрема, поезії «Лебеді материнства» і «Ти знаєш, що ти людина» — це програмні твори Василя Симоненка, які містять роздуми щодо людської сутності та про любов до України. Основний лейтмотив цих віршів полягає в тому, що людина не може обирати Батьківщину, вона також повинна відчувати свою значущість і радіти моментам життя, адже завтра світ належатиме іншим людям. Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я...»— це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність. «Цар Плаксій та Лоскотон» — віршована феєрія, веселий, жартівливий тон, суміжне римування в якій роблять поезію надзвичайно легкою для сприйняття і запам'ятовування. Промовисті імена та назви інтригують, а дотепний гумор — приємно розважить юних читачів. Зміст: Задивляюсь у твої зіниці... Лебеді материнства Ти знаєш, що ти — людина Цар Плаксій та Лоскотон Я... Баба Онися Бенкет на току Білі привиди Весілля Опанаса Крокви Вино з троянд Вино з троянд (збірка) Він заважав їй спати Вона прийшла Гей, нові Колумби й Магеллани Грудочка землі Де зараз ви, кати мого народу? Дід умер Дума про діда Дума про щастя Є в коханні і будні, і свята... Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок... Задивляюсь у твої зіниці... Засівна Злодій Ікс плюс Ігрек