Збірка казок Івана Франка під назвою "Коли ще звірі говорили" перший раз вийшла ще у 1899 р., друге видання з'явилось у 1903 році. До цієї збірки Франко додає передмову, в якій писав: "Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи." У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Працьовитий Осел, мудрий Їжак, слабкий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак - неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедю ображати їх гідність, примусити його просити пробачення , добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом. У народі ніколи не цінують людей, які живуть хитрощами, обманом, за чужий рахунок. Як би не маскував свою підступність, а правда завжди стане відомою, і тоді шахраю не поздоровиться. Зміст: Фарбований лис Осел і лев Лисичка і рак Заєць та їжак Вовк-старшина Лис і дрозд Заєць і ведмідь Ворона і гадюка Королик і ведмідь Лисичка і журавель Лисичка-кума Війна між псом і вовком Три міхи хитрощів Мурко і Бурко Як звірі правувалися з людьми Байка про байку Старе добро забувається Вовк, лисиця та осел Лисичка-чорничка Як синиця хотіла море спалити Ворони і сови